Привіт всім.
Чудова ідея для конкурсу, дякую за організацію. Хочу поділитися і я. Почнемо з самого початку, першого персонажа, перших перемог і поразок)
Акт І. Знайомство, передісторія, перші кроки.
(10:20) варвар124 приватно [БуКвАp] : не перевидьош у моего друга игрок макентош тошо на 23 уровне то те хана
зображення_2024-12-19_212324768.png 23.21К
0 Количество загрузок
Офіційною датою знайомства з грою я вважаю 05.04.2009 коли мій брат зареєстрував свого першого персонажа - ters3456. Мій перший персонаж був створений 25.07.2009 (Вамп Вар_, не дивіться лиш опис, бо я крінжую). Брату про кльовість гри я повірив одразу, а от інтернет мені провели лише влітку того року, про нього до речі трохи детальніше нижче. Ми в своєму селі на 300 людей були повністю відрізані від цивілізації, навіть 2G зв'язку тоді толком не було (село лежить в долині) і всі користувалися звичайними стаціонарними телефонами. Тобто типовий час проведення був футбол, пошаритися в лісі, сходити на річку, пограти в варкрафт, козаки і готику 2 (чудове дитинство до речі, дякую). Як же сильно світ поділився на до і після з нашим Dial-up від Укртелекому. Аж 32 Кбіт/с, забиває телефонну лінію. Ти граєш хаот а мамі хтось дзвонить або вона хоче подзвонити - і ти програєш в всіх сенсах цього слова.
З цими першими знаннями про інтернет ми влетіли в цей світ, де вже сиділи з розумними лицями люди першої хвилі, але і зелених як ми вистачало. Найкращий спогад як ми з братом вперше збираємось в грі щоб сходити в Глоріад (ми були 6 і 7 рівнем), на нас нападає інша команда (лучник з оцим смішним нагрудником в формі кубиків преса, а в тебе від адреналіну аж очі трясуться бо ти хочеш все зробити правильно і походити!). Абсолютно весь геймплей того часу складався з організованого хаосу - всі бігли в хаоти, бити павуків, просто бити один одного біля Ілу, мені на момент першого персонажу було ммм 12 років, в голові пусто і гуляє вітер, а я нарешті дорвався до інтернету і інших людей з якими можна грати. Ви можете не вірити але рік часу весь геймплей був просто отримати задоволення - я за будь який двіж, ми скрізь ходили і шукали, це було прекрасно наївно, що я і про все дитинство можу сказати.
Акт ІІ. Перші стратегії, Кочівники та відкриття горизонтів, технічні проблеми.
(19:23) Dark Oryk : Тут був я ( у чвяка)
Безымянный.JPG 148.62К
0 Количество загрузок
Як і в більшості історій тут, перші персонажі рідко доживають до старості, мій почив на 13 рівні наприклад. Після першого досвіду життя тривало, брат також почав качати нового блока, а я одразу сконцентрувався на варварі, а потім вже паладині (Dark Oryk). Це і був мій персонаж яким я грав аж до 2014 року, коли вперше покинув проєкт. З часом, як і реальним так і ігровим, починало приходити розуміння певних процесів, монке навчався і почав розробляти стратегії. Маленького жреця-орка побачили Кочівники - насправді легендарний клан, який дав мені перші знайомства, досвід командних боїв і насправді людей з якими я товаришую і зараз (привіт, ПРИХЛОПе). Я навіть не пам'ятаю яким чином мене туди взяли, я просто досить соціальний і чіловий хлопець, старався вчити російську щоб мене розуміли, і ось я тут. Я затягую туди ж брата, який потрохи втрачав інтерес до гри але ще залишався активним, і починається справнжє мнєсо.
На хвилинку це все відбувається в межах двох років - перші кланові заміси, перші інтриги дорослих людей, на срачі яких ти дивишся з відкритим ротом. Я з теплотою згадую якісь вечірні трештоки в клановому чаті, перші в житті скайпи, які в мене неймовірно лагали через жахливий інтернет. Бувало так, що в перші заміси я влітав і не встигав кинути обнову + тюрю (так так, той геймплей все ще топ), бо картинки персонажів не могли завантажитись. На форумі десь є теми як я просив людей кидати файли їх клієнтів, аби я за ніч завантажив їх і підкинув собі в папку, особливо бісили артовики з анімаціями на мегабайти , і люди навіть допомагали!
Взагалі певним чином Нюра стала для мене промо екзаменом до реального життя, бо в школі це все не відбувалося ще або було в дуже обмежених дозах. Коли всі ці історії на екрані розгорталися в страшних розмірах - сімейні мелодрами та Супермама зараз це просто смішно. Соціальна взаємодія затягувала значно більше ніж дрочіння скорпіонів тому я одразу сфокусувався на кланварах та хаотах, це щоб зараз люди мене не висміювали чого я не знаю як працює бійня - бо я там ніколи не був, хоча ратник одяг мав ехехехе. Ми помаленьку дорослішали, гра змінювалася, Адміністрація розуміла що треба тримати всіх в тонусі і почала розвивати нові системи і тактики, люди почали переглядати свої погляди на гру. Я стаю трішки менше грати у зв'язку з ДПА, першими коханнями і так званим реальним життям, але все ще стабільно заходжу повигравати хаоти, в чому я був дуже вдалим я вважаю. Люди з цього клану стали першої сім'єю, групою по інтересах, а цього так не вистачало в маленькому селі де важко знайти однодумців. Сподіваюсь з ними все добре, і тих кого я пам'ятаю і тих кого вже забув, ви кльові, дякую вам!
В той період в мене почала вперше рости борода, перші прищі і в грі я компенсував це як тільки міг - я міняв раси, класи, стратегії, гілки. Ким я не був! Магом-вампіром? Та легко! Орком-жрецем? Дуже легко я б сказав. Джагернаутом-тролем? Оу єєє, давайте сюди! Жирним блоком-антифізом? Давайте сюди ножа! Це якраз те відчуття свободи де ти можеш робити що заманеться і тобі хочеться ще (я вважаю це краще за наркотики, хлопці і дівчата). В тому хаосі я знайшов спокій, такий собі компенсаторний механізм за реальне життя, де відбувалися теж певні події але вони не стосуються гри, нікому не хочеться читати про хвороби і смерті коли це зараз нас і так оточує. Це був найцікавіший і найепічніший період, який я не хотів би повторювати напевне, щоб він і залишився таким.
Акт ІІІ. ОнД, непорозуміння, загострення соціальної справедливості.
(18:38) НиКоТиН приватно [Dark Oryk] : ты Dark Clow?
(18:39) Paul приватно [Dark Oryk] : ну, как же так... на тебя вон, люди рассчитывают.
(19:39) MCTrane -> [Dark Oryk] : да, он DarkClow.
гиа))).gif 37.6К
0 Количество загрузок
Але всьому спокійному і чудовому приходить кінець, в моєму випадку це стало злиття АС та Кочевників в Мисливців на драконів. Спершу це звичайно захват, гордість про перехід, відповідна аватарка на форум (ну люблю я такі штуки і символізм). Якось з пубертатом з'являється агресія, бажання щось доводити, перші розуміння політичних процесів, перші проблеми на цьому фоні - ми летимо в сраку дорослості. Навряд чи хтось дочитав сюди, але це дуже добре відчувається описувати те, що лежить десь так далеко і міцно спить, я зараз розплачуся в почутті вдячності людям з мого першого клану, Праведний, навіть тобі!!!
Після затяжних баталій в ОнД гра стає більше схоже на марафон і я починаю відставати від темпу решти, дуже нервує ставлення певних людей до моєї мови (я так і не навчився писати нормально), багато хто з Кочевників забиває на гру або ліває з клану і чим я гірший? Залишаючи там частинку себе, я тікаю в вільне плавання, поступово зникаючи з радарів гри бо скоро ЗНО і університет, а я тут гоблінів ганяю по екрану? Так і проходить третій та четвертий рік гри - я все ще смішний чілгай в хаотах, мене всі пам'ятають (я був рекордсменом по кількості мовчанок, юнацьке его рвало на атоми), але десь я вже трохи не тут, а біжу туди в далину, як спільнота мертвих поетів я хочу розгулятися десь, декламуючи Симоненка серед закинутого саду. "Я - Романтика" (а Хвильовий лузер).
Зміщення фокусу з гри далося в знаки, я трохи пропустив але все ще тримав удар і давав по голові в хаотах, підтверджуючи титул чемпіона саме там. І тут до мене звертаються в приватні з цікавою пропозицією ехехех)
Акт ІІІІ. БО, сонний період та параліч.
(22:09) : Игрок Dark Oryk провел обряд очищения для игрока chipp
Хлопці з БО кличуть мене в свою маленьку кльову компанію! Це стало досить несподіваним але теплим періодом в грі, де ми тусувалися в маленькому спокійному клані, обговорюючи якісь ігрові моменти та просто добре проводячи час. В якийсь момент в нас став стабільний онлайн і ми навіть подумали ОГО зараз як влетимо в світ великих хлопців, але це розчинилося так само швидко і смачно як і створилося (стрелок, я тебе таки знайшов, хоч і не в БО вже). Маленький спалах адреналіну мозку перед затяжною комою, ніби я на дев'ятці дріфтував перед клубом і влетів в дерево - все як в тумані, тобі все ще весело від дрифту але далі переїзд в місто і гуртожиток технічного університету.
Як сумний старий ведмідь (до того ж вже спермотоксикозний, 16 років), я лягаю в ігрову сплячку, прощаючись з грою як здавалося б назавжди. А далі стрімголов починається нестись війна, університет, перші серйозні стосунки, перші роботи, справжні друзі, розбите серце і повний набір моєї романтики, це була чудова юність незважаючи ні на що. Про гру не згадував, лише часом, сидячи в гуртожитку залітав в хаот, щоб ракнути там бо з'явилися прийоми, переробили фази бою і руху і з плачем вийти з гри, відчуваючи, що овнять вже тебе). Закінчення університету, перша робота за спеціальністю, переїзд на квартиру, подорожі закордон і максимальна попайка по всіх фронтах (грає музика з опенінгу "Теорії великого вибуху"), заручини та весілля!! Тільки тепер я хочу трохи спокою, бути знов чіл гаєм, і тут настає той самий
Акт V. ГОХ, новий персонаж, нове бачення гри.
[19:01] NukaCola » Кровь из носа: я б залюбки але обмінів аж 0
І ось ми в 2024. Життя зовсім інше, ти вже ніби і доросла людина з трохи відповідальнішим ставленням до всього. І тут брат (який кинув гру першим хехехе) в вересні питає мене щось про нюру, якесь випадкове запитання за 3Д версію. Слово за слово діло за діло і от ми з ним вже знову тут, так сказати грейтест камбек, повне коло, змій пожирає себе і все в такому дусі. Гра змінилась і ми змінились. Це складно описати але гра в 2024 стала краще? Або я підійшов до неї з точки зору математики і систематичності. Квести стали логічними, формули працюють і коли ти знаходиш тактику як на 17 рівні вбити дукіклопа з братом або ти складаєш гайд на стріломет - аж трішки пісюнчик шуркає. Я дивлюсь вперед а там інші квести, інші задачі, я вперше в житті щось крафтив в грі! А ще нам дуже пощастило, що нас запросили в ГОХ. Така собі чіл база-реінкарнація накшталт Кочів, де ти з людьми спілкуєшся про тон, квести, батончики кіткат в АТБ і хто тут перспективний (я!). Хлопці, ви топ, дякую за веселий час в грі дитинства
Тож скоро Різдво Христове, а я просто хочу побажати всім безпеки, злагоди і процвітання. Дякуємо хлопцям які грають в Нюру і боронять країну. Дякуємо всім хто небайдужий і просто хоче розділити трохи спогадів і добрих моментів з іншими в такий непростий час, цьом!